Як спендити правильно: гайд від Affhub

Здавалося б, потрапити у партнерський маркетинг доволі просто – пройшов кілька курсів, передивився весь Youtube, перечитав усі можливі статті й усе – можна йти в команду. Втім, на практиці усе виявляється значно складніше, особливо коли чуєш фрази на кшталт “Через акк без трасту спенд вийшов більший за ROI”. Так, ми розуміємо, що ніхто так не говорить, але теоретично ситуація можлива.

І ключова проблема для новачків у цьому випадку – зрозуміти, що таке ті ваші трасти, ROI чи спенди. І про останнє ми сьогодні й поговоримо. Що таке спенди, якими вони бувають і як, врешті-решт, правильно спендити – читайте у новій статті на Affhub.

Що таке спенд

Відразу вас зупинемо – не треба лізти у Deepl (ви ж не користуєтесь досі Google translate??) і шукати переклад слова “спенд”. Так, він підкаже вам, що це означає “витрати”, однак не пояснить, до чого тут взагалі партнерський маркетинг.

Спенд в арбітражі означає витрати вебмайстра за конкретним показником – це може бути джерело трафіку, певний період, окремі акаунти тощо. Ось кілька найбільш поширених типів спенду в партнерському маркетингу:

Денний спенд – з назви стає зрозуміло, що йдеться про денні витрати. Простіше кажучи, це витрати на рекламу на одному майданчику в межах однієї доби. Варто також додати, що деякі майданчики обмежують спенд на акаунт, як от, зокрема, усіма улюблений Facebook. Це і є однією з причин, для чого арбітражнику купа акаунтів – ви не можете з одного залити реклами відразу на кілька тисяч доларів, оскільки на акаунті стоять обмеження;
Спенд у зв’язці – тут усе дуже просто, йдеться про спенд у межах однієї зв’язки. За ним зазвичай вираховують прибутковість усієї компанії та той улюблений усіма арбітражниками ROI (враховуючи й інші витрати, але про це пізніше);
Спенд на акаунт – усе також зрозуміло, це витрати на один окремий акаунт на всі рекламні кампанії, які він з нього запускав.

Спенд, білінг, бюджет: як це все рахується

Враховуючи все вказане вище, виникає питання. У чому, наприклад, різниця між спендом і бюджетом. Усе дуже просто – крім витрат на рекламу, вебмайстр також виділяє гроші на антидетект браузер чи інші розхідники – вони не враховуються у спенд. І тому навіть якщо вебмайстр за спендом залив у плюс – далеко не факт, що вся кампанія вийшла прибутковою.

Якщо ви хоча б раз були на арбітражних івентах чи сиділи в тематичних чатах – ви точно чули кілька нехороших слів про первобілів. Якщо ж ні – зайдіть у чат Affhub і запитайте в них, як вони ставляться до первобілів, відповідь буде цікавою. Але ми тут зібралися заради іншого. Адже існує два методи оплати спенду:

Препей – коли юзер оплачує рекламну кампанію і тільки потім вона запускається. Усе просто, зручно, єдине – треба завчасно враховувати бюджет;
Постпей – тут вже цікавіше, оскільки на кожному акаунті є білінговий ліміт. Працює він наступним чином – вебмайстер прив’язує до акаунту свою банківську картку, запускає рекламу і вона крутиться, доки не досягне того самого ліміту. Після цього з картки вебмайстра списуються гроші за вже показану рекламу. До слова, ліміти на кожному акаунті відрізняються – усе залежить від рівня трасту.

Як працювати зі спендом у Facebook

Робота зі спендом на різних майданчиках дуже відрізняється зі зрозумілих причин. Сьогодні ми розберемося в особливостях роботи зі спендом на Facebook, оскільки це джерело трафіку є найбільш поширеним серед вебмайстрів.

Ключовий параметр у спенді на Facebook – це денний ліміт на спенд. Його вебмайстер може встановлювати самостійно, аби контролювати витрати на рекламу. Крім того, через роботу з постпей, існує й обмеження від самої Meta – в кожного нового акаунту є свій ліміт на акаунт. У кожного він різний, але зазвичай він не перевищує $50. Усе залежить від рівня трасту, часу життя акаунту та рівня прогріву.

Якщо у вас виникає питання, навіщо соціальній мережі встановлювати ліміти на спенд, якщо вона від цього заробляє, то відповідь дуже проста. Адже існують вже згадані вище первобіли, які прив’язують до акаунтів ліві картки, відкручують акаунт на максимум і потім просто про нього забувають, не маючи потреби платити за рекламу. З головним питанням, хто такі первобіли, ми розібралися. А тепер повертаємося до нюансів спенду з Facebook.

Важливо розуміти, що під ліміти зі спендом можуть потрапити не лише нові акаунти, а й старі, добре прогріті. І головна причина – правила Facebook, які постійно удосконалюються та змінюються. Але на це ми вплинути не можемо, навідміну від наступних причин:

Сірі лінки – Посилання у рекламі на сайти, які не мають довіри від платформи можуть призвести до встановлення лімітів на ваш спенд. Безумовно, це не найгірший сценарій, оскільки акаунт за таке взагалі може відлетіти. Аби вирішити це, на сайті має бути сертифікат SSL, який підтверджує наявність захищеного з’єднання;
Немає відбитків з інших майданчиків – Великий брат слідкує за вами. Facebook відслідковує ваші кукіс, які відображають, які сайти ви використовуєте у вашому браузері. А враховуючи те, що під час заливу використовуються щоразу нові браузери – історія вашого пошуку порожня. То ж варто завчасно купити собі базу кукіс та завантажити її у ваш браузер – це дозволить вам підвищити траст до акаунту;
Дивна поведінка – Якщо користувач використовує акаунт виключно для показів реклами – це викликає занепокоєння в модерації Facebook. Вона, своєю чергою, призводить до встановлення лімітів чи бану подібних акаунтів. То ж просто придбати акк і виключно заливати з нього – варіант не найкращий. Варто робити вигляд справжнього юзера Facebook: лайкати пости, підписуватися на людей чи переходити на інші сайти за посиланням. І ваші акаунти будуть жити довго.

Враховуючи все вищевказане, виникає питання – як збільшити спенд на акаунт у Facebook. І стратегії тут є дві:

Забити та займатися масовим акаунтингом;
Фармити якісно (або купувати якісні акаунти).

Якщо говорити про перший пункт, то тут йдеться про використання великої кількості акаунтів. Якщо один відлетить – не проблема, у вас є інший. Такий підхід значно спрощує роботу вебмайстра, хоча водночас вимагає більших бюджетів (саме з урахуванням розхідників). Оскільки ваші розхідники будуть відлітати в моменті. Крім того, у цьому випадку неможливо корегувати зв’язку, враховуючи її терміни життя.

У другому випадку роботи буде більше – треба прогрівати акаунти, давати їм відпочити. Одним словом, знову ж таки удавати поведінку реальної людини. Це забирає багато часу, однак значно покращує результати – ваші акаунти будуть рідше відлітати, спенди будуть у рази вище і в разі чого – ви завжди можете контролювати статистику, вносити корегування у вашу зв’язку.

Висновки

Не такий страшний спенд, як його малюють. Так, він приносить немало горя вебмайстрам, оскільки вимагає чіткої стратегії та роботи з ним. Однак, якщо розуміти, як працювати з джерелами трафіку, спендом і рекламним буджетом – буде вам щастя. Всім ROI!