Навіщо платити медіа, якщо є соцмережі: чи справді сайти помирають?

Всім привіт, хто не знає, давайте традиційно познайомимося і перейдемо до справи. Я Нікіта, Project Manager AFFHUB Media. В AFFHUB я прийшов у 2024 році як райтер, до цього тривалий час працював журналістом, кореспондентом, політичним оглядачем. На початку 2025 року очолив відділ медіа і з того часу працюю на цій посаді. До слова, тут лінк на мій новий, робочий інстаграм. Там будуть коротенькі вирізки з усіх моїх колонок і не тільки. Тому велкам.

Ідея для цього матеріалу зʼявилася після розмови з Affiliate Journalist про проблеми українського медіаринку. Хто не бачив – однозначно раджу до прочитання.

Як ви вже здогадалися – сьогодні поговоримо про те, чи справді помирають медіа в індустрії, які їх переваги над соцмережами та які взагалі перспективи у цього напрямку.

Чи справді affiliate-медіа помирають? 

Почнемо з проблеми – медіа не лише в affiliate, а й загалом нині переживають не найкращий період. Причин тут кілька. По-перше – соцмережі. Людині значно простіше прочитати пост в телеграм, ніж йти і читати аналогічний контент десь на сайті. І це факт. 

Друга проблема – це штучний інтелект. Якщо раніше людину щось цікавило – вони йшли в Google і питали в нього. Зараз же люди йдуть в Claude чи Chat GPT і питають в нього. Це теж факт.

До чого це призводить? Тут також без відкриттів – трафік на сайтах загалом просідає. Зокрема великого удару минулого року завдало запровадження Gemini в пошуковик, що буквально зʼїло значну кількість трафіку. А останні оновлення та постійні шторми, здавалося б, добивають класичні медіа.

Однак чи насправді все так погано на практиці? 

На прикладі AFFHUB Media можу сказати, що саме по трафіку ми не відчуваємо глобальних проблем. Минулого року, навіть попри запровадження Gemini, трафік на наш сайт в розрізі року все одно зріс. Цьогоріч, звісно, ми відчули трохи більші шторми. І є періоди, коли показники падають. Однак це не системне явище, а радше реакція на чергове оновлення, після якого йде стабілізація. 

Я журналіст за фахом і в університеті ми неодноразово вивчали таку історію, як смерть того чи іншого формату медіа. Тоді йшлося не про сайти, а про радіо та телебачення. І тут буде невеликий екскурс в історію.

Першими масовими медіа у традиційному розумінні були друковані газети – вони зʼявилися після створення друкарського верстату в 15 сторіччі. Наступні чотири сотні років газети були гегемоном у світі медіа. Однак вже в 20 сторіччі зʼявилося радіо. На тлі Другої світової саме воно стало основним майданчиком для висвітлення оперативних новин (і пропаганди Гебельса, але то вже інша історія).Саме в цей період люди почали масово ховати газети – навіщо вони треба, якщо є радіо, яке може в прямому етері висвітлювати новини? 

Пройшло ще трохи часу і масовому користувачу стали доступні телевізори. Їх називали “вироком для радіо” – для чого слухати новини, якщо можна їх дивитися, бачачи репортаж на власні очі, а не лише уявляючи їх у голові? 

Минає час, зʼявляється інтернет і, відповідно, сайти з новинами. Їх називали вбивцями телевізору – інформація зʼявляється значно швидше і в більших обсягах. Для чого телевізор? 

Наближаємося до наших часів, зʼявляються соцмережі, а потім й АІ. І тут схожі гучні заяви.

До чого я це? Під час дебатів між Трампом та Харріс на тлі виборів президента США в 2024 році 67 млн людей слідкували за цим дійством саме за екранами телевізорів. Щодня близько 3 млрд людей у світі слухають радіо. Щороку у світі видається понад 1 трильйон примірників друкованих газет. Тобто як би не ховали ці формати, аудиторія у них залишається доволі велика. Просто вони вже не охоплюють всі ніші, а зайняли саме свої. І це стосується й сайтів.

Чому медіа будуть жити? 

Тому що медіа вже так само зайняли свою нішу. Звісно, вони програють соцмережам в оперативних новинах. Однак вони мають низку своїх переваг: 

• Глибина тексту. В соцмережах більшість постів зводиться до кількох речень про щось актуальне. Якщо ви хочете розповісти про щось більш розширено – канал в тг тут не найкращий варіант (і навіть Telegra.ph не вирішує цього, оскільки питання не лише в кількості дозволених знаків, а у самому вайбі прочитання);
• Залученість аудиторії. Не знаю, як у вас, а особисто в мене в телеграм під 1000 чатів та каналів. Я бачу в них контент, але не поглиблююся в нього. Побачив один пост, потім мою увагу привернув інший. Я одночасно читаю все і не читаю нічого. З медіа все не так. Якщо я зайшов почитати статтю – я сиджу і читаю її, не відволікаючись на щось інше;
• Зацікавлена аудиторія. Більшість трафіку на будь-якому сайті – це сеошка. Людина гуглить те, що їй цікаво і знаходить релевантний контент. У соцмережах же ми отримуємо контент зі 100500 різних напрямків і в абсолютній більшості випадків він для нас не релевантний;
• Відповідальність. Останнє, але не менш важливе. За медіа завжди стоять люди і вони відповідають за контент. Звісно, в тому ж телеграмі також дуже часто паблішери публічні. Але рівень відповідальності все одно трохи інший. Навіть через сприйняття і довіру аудиторії.

Що за кенсел соцмереж? 

Може здатися, що я намагаюся закенсилити соцмережі, блогерів тощо. Однак на практиці це не так. Переваги в соцмереж є, вони вагомі і зрозумілі більшості. Тоді як медіа люди дуже часто ховають – як публічно, так і в приватних розмовах, не розуміючи їх цінності. І цей текст був написаний не для того, щоб виплеснути якусь долю негативу на соцмережі. Ні, навпаки, соцмережі – це топовий інструмент під низку задач. 

Однак варто відрізняти задачі, які ви ставите собі з точки зору PR і розуміти, які з них закривають соцмережі, а які – медіа (спойлер, скоро матеріал буде на цю тему).