Нейромаркери в текстах і як їх уникати

“Навіщо ускладнювати собі життя, якщо нейронки вже достатньо розумні? Напишу текст через СhatGPT – ніхто не помітить”.

Так думає багато хто, а потім дивується, чому його сайт останній в пошуковій видачі, а дописи у соцмережах лайкає тільки він і його найкращий друг. Нейронки справді порозумнішали, але пошукові системи – також.

Звісно, можна і навіть потрібно використовувати ШІ у своїй роботі, бо вже неодноразово говорили про те, що в пріоритеті будуть ті фахівці, які з ним ладнають. Але це не означає, що бота потрібно зробити повноцінним працівником компанії, який повністю замінить людину. 

Важливо вміти користуватися ним грамотно й робити так, щоб у тексті не залишати нейромаркери, про які ми сьогодні поговоримо.

У цій статті розбираємо, що таке нейромаркери (або нейроштампи), як їх уникати і які сервіси вам із цим допоможуть.

Нейромаркери в текстах: Що це за товариші і як їх уникати

Нейромаркери – це текстові конструкції та формулювання, які видає штучний інтелект. І саме завдяки ним пошукові системи розуміють, що контент згенерований ШІ. Багато хто цим нехтує й, або взагалі не перевіряє результат роботи свого робота, або ж вважає, що той написав статтю дуже навіть по-людськи й вона не потребує додаткових правок. Але обидва помиляються й отримують плоди власних лінощів у вигляді поганого охоплення на постах й останніх місць у пошуковій видачі браузера. Це трапляється через те, що алгоритми не вважають нейрозгенерований контент якісним та корисним і досі сильна перевага надається людській роботі.

Цікаво, що часто навіть людський текст може сприйматися як згенерований. Це досить прикрий момент, але все ж – майте на увазі, що і таке буває.

Тому у будь-якому разі слід перевіряти матеріал перед публікацією за допомогою нейродетекторів. Тож особливо якщо ви любитель користуватися ШІ під час написання публікації, радимо користуватися цими детекторами. Наші власні дослідження показали, що саме вони показують найбільш точну картину, є безкоштовними й дозволяють перевіряти великі обсяги тексту:

• ZeroGPT 
• Copyleaks

Обидва детектори виділяють фрази, що викликають підозри, але, на жаль, часто вони не враховують деяких аспектів. Тому важливо самостійно перевіряти текст і знати, які саме формулювання можуть стати причиною неуспішності вашої публікації.

Багато конструкцій протиставлення

Часто нейромережі використовують численні протиставлення для “заповнення простору” й пояснення різних термінів.

Наприклад:

• «не стільки… , скільки…»;
• «важливо не…, а…»;
• «це не…, а…»;
• «сутність не в…, а в…»;
• тощо.

Порівняння – це нормально, але не тоді, коли їх надто багато. Спробуйте використовувати їх менше або ж розкидати по тексту, а не зліплювати все разом. 

Використовуєте декілька мов

На нашу думку, це трохи дивно, оскільки часто слова англійською в українськомовному тексті звучать вайбово. Але детектори за таке кусаються й бажано або взагалі відмовитися від цього стилю, або ж використовувати його значно менше. Для загального розуміння: питання можуть виникнути до назви компанії англійською совою або ж платформи, наприклад, “Facebook”.

Що робити?

Спробуйте писати, уникаючи слів іншою мовою. Замініть “Facebook” на “Фейсбук” і так далі. Буде менше ризиків стати жертвою прискіпливих алгоритмів.

Стандартизований інфостиль

У нейромереж є власний стиль написання. Вони полюбляють стандартизований формат і пояснює речі просто і коротко. І часто навіть ваш власний текст може бути визначений як згенерований через брак деталей та “життя”.  “А як же підхід “пояснити складні речі простими словами”?”, – запитаєте ви. Річ у тім, що це топовий підхід, але в такому разі текст має виглядати цікаво й, знову ж, “живо”.

Що робити?

Спробуйте перевіряти статтю частинами й тоді ви з’ясуєте, який саме фрагмент вас підставив. Якщо проблема справді в інфостилі, то спробуйте переписати текст і додати в нього більше нестандартних слів на кшталт сленгу, фразеологізмів тощо. На жаль, надто сухий текст може все зіпсувати (навіть якщо ви писали матеріал самостійно).

Багато знаків пунктуації

Розділові знаки – це, звісно, база якісного та грамотного тексту, але, на жаль, детектори часто сприймають це як почерк нейромережі. (P.S. Ми все одно бавимося численними розділовими знаками і, до речі, детектори нормально на це реагують. Тому ми б не сказали, що цей пункт = 100% ризик отримати погану оцінку, але все ж перевіряти перед публікацією варто).

Які знаки пунктуації входять у “чорний список”:

• дужки й лапки (наше улюблене)
• двокрапка (також наше улюблене)
• знаки різних валют (дивно, але, так, детектори їх не дуже люблять)

До речі, гадаємо, ви достатньо чули про табу на довгі тире. Але, на диво, детектори їх майже завжди сприймають нормально.

Підсумовуючи

Як бачите, ШІ досі не може замінити людину й про це можна говорити, мабуть, вічно. Використовуйте його як помічника, але завжди перевіряйте плоди його роботи. Бо часто саме неуважність до деталей, які ми згадали вище, ваш контент може не реалізовувати свій потенціал.